Поради вчителям

Пам´ятка учителю

Учень 5-го класу чекає вчителя доброго та милого.
Учень 6-го класу чекає вчителя ввічливого.
Учень 7-го класу чекає вчителя справедливого, який не займаєтьсяморалізаторством.
Учень 8-го класу чекає вчителя, що знає свій предмет, доступно пояснює матеріал.
Учень 9-го класу чекає вчителя, який однаково ставиться до всіх. на уроках застосовує ІКТ.
Учень 10-11 класу чекає вчителя освіченого та вимогливого, об´єктивного в оцінюванні, з активною громадянською позицією.

Рекомендоції педагогам щодо розвитку всебічно розвиненої особистості

Врахувати глибинні психологічні закономірності розвитку творчої особистості.
Розвивати здатність дитини до пошуку нових знань, допомагати здійснити інтелектуальний прорив, формувати активну життєву позицію.
Сприяти формуванню навичок критичного мислення, прийняття рішень, розв´язування проблем.
Вчити продуктивно спілкуватися, ставити питання, представляти різні точки зору, уміло й компетентно вести діалог.
Заохочувати до співпраці.
Сприяти переосмисленню уявлень про свій образ Я та свої емоції, осягненню і засвоенню дітьми духовних цінностей.
Підвищувати самооцінку дітей.
Сприяти усвідомленню стартових можливостей особистості, оцінці шансів і перспектив на майбутнє.
Формувати у молоді навички соціальної взаємодії, здатності до конструктивного розв´язання проблем спілкування за умов інтеграційних процесів у полі культурному середовищі.

Рекомендації педагогу щодо зменшення впливу стресу в педагогічній діяльності

Визначте негативні чинники, що призводять до виникнення у Вас стресу. Намагайтеся уникати їх або за допомогою позитивного мислення змініть свої ставлення до них.
Забезпечуйте високий життєвий потенціал у здоров”ї, освіті, діяльності, сім”ї, позитивному мисленні.
Навчіться розслаблятися: тілом, думкою тощо. Стрес викликає загальну напругу. Розслаблення ж, навпаки, протидіє стресу. Уміння розслаблятися – секрет боротьби із стресом.
Зробіть паузу: зробити паузу у спілкуванні; порахувати до 10; вийти з приміщення. Такі „перерви” потрібно робити якнайчастіше в ті моменти, коли відбувається втрата самоконтролю.
При виникненні почуття тривоги або напруги, занурьтеся в„тут ізараз” сконцентруйтеся на своємк диханні.
Змусьте стрес працювати на Вас, а не проти Вас, опануйте головним умінням – перетворюйте негативні події у позитивні.
Оволодіти теорією та практикою позитивного мислення. Паозитивне мислення – це головний людський інстремент забезпечення здоров”я і благополуччя.

Дев'ять причин конфліктів

Необ'єктивність: організаційна боротьба, що переходить "на особистості".
Різниця в цінностях: оцінка світу та реальності часто може не співпадати в одній команді.
Різниця в оцінці дійсності: перекручування фактів.
Відмінність у цілях: різні цілі в одній команді.
Відмінність у методах: сторони мають одну мету, але не можуть дійти згоди з приводу її досягнення.
Суперництво за ресурси: кому дадуть клас "а", а кому "б"?
Суперництво за управління: прагнення збільшити свою владу.
Непорозуміння: одне слово чи фраза може для когось стати образливим.
Нереалізовані очікування:
плани, що були побудовані людиною та нереалізовані через іншу сторону.

Правила спілкування з учнями

При спілкуванні з учнями сліддотримуватися певних правил. Отже, що треба робити, а чого – категоричнонеможна.

ТРЕБА:

- проявляти незмінну доброзичливість щодо учня, незважаючи на йогорепутацію і статус;

- проявляти турботу про збереження і підвищення престижу кожного учня;

- давати критичну оцінку конкретних дій, а не особистості в цілому;

- здійснювати контроль за емоційною тональністю розмови з учнями;

- бути готовим вибачитися за помилку;

- виявляти до дитини терпимість;

- виявляти пошану до особистості дитини, підтримувати в ній почуттявласної гідності;

- визнавати право дитини бути несхожою на інших;

- проявляти емпатію, прагнути зрозуміти дитину, дивитися на проблему з їїпозицій, її очима;

- враховувати індивідуально-психологічні й особистісні особливості дитини;

- акцентувати увагу на позитивних якостях дитини;

- дисциплінувати клас за допомогою непрямих дій – перемикання уваги,жарту;

- бути оптимістом.

НЕ МОЖНА:

- проявляти дріб’язкову нетерпимість, прискіпливість («Як ти сидиш!Поклади руки на парту!»);

- здійснювати дисциплінування шляхом натиску, прямого осуду («Доситьпоказувати, який ти розумний!», «Тобі краще б помовчати і пригадати твоюдвійку!»);

- вживати загрози, докори, висміювання;

- принижувати гідність;

- використовувати лестощі, показну доброту, обман, залякування ізманіпулятивною метою. Діти добре відчувають нещирість.

- недозволяти домінування експресії песимізму («Нічогісінько ви не вмієте. І щомені з вами робити, не розумію»);

- «заякоряти» проблему дитини, тобто весь час про неї нагадувати.

Гіперактивна дитина

Психологічні поради вчителю

Як же правильно спілкуватися з гіперактивною дитиною

Пропаную декілька простих, але ефективних правил:

Ø Не забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно.

Ø Давайте їй можливість рухатись на уроці (доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки).

Ø Ніколи не приказуйте, не примушуйте, але також і непотрібно підлещуватися перед такою дитиною . Достатньо буде попросити, можливо декілька разів.

Ø Назавжди відмовтесь від читання нотацій. Така дитина буде тільки нервувати, але ніяких висновків при такому підході для себе не зробить. Краще поставити запитання о можливих наслідках такої поведінки, або самому розказати учневі схожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому що трапилось.

Ø Під час уроку зведіть до мінімуму усі відволікаючі фактори. Для цього перш за все, виберіть для дитини оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.

Ø Дозувати учню виконання великого завдання, розбивати його на окремі частини. Контролювати етапи виконання роботи кожній із них.

Ø Така дитина набагато краще впорається із більш важкими але цікавими, динамічними завданнями, ніж з довгими і нудними. Тому готуючись до уроку вчитель може розробити для таких дітей індивідуальні завдання, або зробити сам урок більш динамічним.

Ø Не пред’являйте збільшених вимог такому учню.

Ø Не доручайте йому масу справ водночас (староста, редактор, режисер та інші можливі ролі) Звісно, такі діти полюбляють нести велику відповідальність, і навіть якщо це в них добре виходить, така загрузка підриває їх і без того нестабільний емоційний стан. Зупиніться на чомусь одному, своєчасно змінюючи види діяльності.

Ø Корисним буде надавати такій дитині робити одну вправу, але на певний час, щоб вона могла його виконати.

Ø У разі агресивної поведінки, або після конфлікту, якщо дитина зовсім не намагається разом з вами аналізувати ситуацію та знайти вихід, дайте їй можливість побути на самоті, подумати самостійно. Вона обов’язково виявить свою провину та зробить необхідні висновки. При цьому, якщо дитина категорично відмовляється просити вибачення, запропонуйте їй замість цього зробити щось приємне та несподіване на знак примирення.

Ø Намагайтеся ніколи не казати дитині різке «Ні» та замість захоронення пропануйте вибір.

Ø Завжди находьте час щоб вислухати таку дитину, та спробуйте не критикувати її розповідь.

Ø По можливості ігноруйте визиваючи вчинки дитини. Та заохочуйте до хорошої поведінку.

Ø Давайте можливість таким учням покричати на перерві , таким чином діти знімають слабкість та гнів.

Ø Під час уроку намагайтеся як намова більше контролювати свою власну поведінку, свої емоції.

Ø Якщо учень порушує дисципліну, замість зауваження: знайдіть для нього запитання або доручить щось зачитати вголос, пошуткуйте, змініть вид діяльності.

Агресивна дитина

Психологічні поради вчителю

Здається все добре зрозуміло, але як цього досягти вчителю? Пропаную вам принципи спілкування з агресивними дітьми.

Ø Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні способи у виправленні агресивності.

Ø Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.

Ø Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій гнів, не надаючи йому форму погроз та звинувачень.

Ø Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна в класі, що її цінують та приймають. А для цього вам необхідно дізнатися про інтереси та здібності такого учня. Та перевести активність у корисне русло

Ø Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.

Ø Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.

Ø Введіть штрафні санкції. Це може бути додаткові домашні завдання, виключення із ради класу. Головне, щоб учень знав про можливі наслідки своєї поведінки.

Ø Допоможуть класні години, де піде мова про почуття, емоції, та методи їх контролювання. Головне, щоб під час таких уроків було менше монологів, але не у якому разі не акцентуйте увагу класу на проблемних дітях.

Тривожна дитина

Психологічні поради вчителю

Ø Тривожну дитину необхідно постійно підбадьорювати, демонструвати впевненість у перемозі, та можливості успіхів.

Ø Намагатися виховувати правильне відношення щодо результатів своєї діяльності. Вміння правильно оцінити себе (див. методи оцінювання)

Ø Спокійно та правильно відноситись до успіхів та до невдач. Не соромитись та не лякатися помилок, використовувати їх для розвитку. (див. право на помилку).

Ø Формувати правильне відношення до діяльності та вчинків інших людей.

Ø Розвивати адекватне ставлення до оцінок, думок інших людей. Широко використовуйте музику, ігрові прийоми, рольові ігри.